- розлютуватися
- I див. розлютовуватися.
II -у́ється, док., заст.Розпаятися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розлютуватися
Смотреть что такое "розлютуватися" в других словарях:
розлютуватися — 1 дієслово доконаного виду розсердитися розлютуватися 2 дієслово доконаного виду розпаятися рідко … Орфографічний словник української мови
олютитися — олючу/ся, олюти/шся, док., діал. Розлютуватися … Український тлумачний словник
оскаженіти — і/ю, і/єш, док., розм. Від гніву, люті і т. ін. стати нестямним, несамовитим; до краю розізлитися, розлютуватися … Український тлумачний словник
охижіти — і/ю, і/єш, док., рідко. Розлютуватися, озвіріти … Український тлумачний словник
розшалітися — і/юся, і/єшся, док., діал. Розбушуватися. || Розлютуватися … Український тлумачний словник
роз'юшитися — I роз ю/шу/ся, роз ю/ши/шся, док., розм. Розлютуватися, розізлитися. II ю/ши/ться, док., діал. Розмокнути, стати грузьким (про ґрунт, дорогу і т. ін.) … Український тлумачний словник
лютувати — 1) (бути у стані граничного роздратування, гніву; дуже сердитися); лютитися, лютуватися, розлютовуватися, розлютуватися, розлючуватися, розлютитися, роз ятрюватися, роз ятритися, біснуватися, звіріти, скаженіти, шаленіти, шаліти, роз ярятися, роз … Словник синонімів української мови
олютитися — дієслово доконаного виду розлютуватися діал … Орфографічний словник української мови
роз'юшитися — 1 дієслово доконаного виду розлютуватися розм. роз юшитися 2 дієслово доконаного виду розмокнути про ґрунт, дорогу діал … Орфографічний словник української мови
встечи ся — встечеш ся, Пр. Лютувати, розлютуватися, сатаніти … Словник лемківскої говірки
